«… минулому властиво повертатися, і особливо у тому випадку, коли ми самі з минулим не прощаємось.»

Д. Турашвілі, «Покоління джинс. Втекти з СРСР»

 

Відсутність у Законі № 909 змін, а саме, доповнень до підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»  розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу стосовно строку подання періодичної (річної) декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік у 2016 році, у зв’язку з виключенням абзацу одинадцятого пункту 57.1 статті 57 цього ж Кодексу, а також відсутність прямої відповіді на це питання у листі ДФСУ від 04.01.2016 № 102/7/99-99-19-02-01-17 призвели до того, що, сьогодні, кожен платник цього податку вирішує для себе дилему: у який строк подається річна декларація з цього податку за 2015 рік: до 31 травня або ж 29 лютого 2016 року, як радять деякі консультанти¹? Вказане просте на перший погляд питання розділило бухгалтерів і консультантів на два «ворогуючих» табори. А в деяких навіть виникла «каверзна» думка: а чи слід звітуватись за 2015 рік, взагалі, якщо Податковий кодекс не містить такого припису, і коли навіть податківці змовчали? То ж спробуємо розібратись з цим.

 

[1] - https://news.dtkt.ua/ua/accounting/reposts/37091, http://www.vobu.com.ua/ukr/news/view/50934 ін.

 

Закон України від 24.12.2015 № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (тут і далі – Закон № 909), як відомо, завершив у 2015 році дискусію про чергову щорічну Податкову реформу і став компромісом між урядовим законопроектом № 3630 і законопроектом профільного комітету Верховної Ради № 3357. Йому співаються дифірамби, говорячи, що могло б бути й гірше. Але, на мою думку, «Казнить нельзя помиловать» - крилатий вислів із радянського мультфільму «У країні не вивчених уроків» (1969 рік), чи не найкраще дає оцінку цьому закону, висвітлюючи його недоліки під іншим кутом, і вкотре піднімаючи проблему юридичної точності й однозначності приписів, прийнятих нормативно-правових актів, закріпленої у принципі «презумпції правомірності рішень платника податків» (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу).

 

Одним з найболючіших прикладів піднятої проблеми, який турбує платників із-за створеної деякими консультантами «інформаційної хвилі», є відсутність у Законі № 909 відповіді на питання про строк подання декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік у 2016 році. Не будемо звертати при цьому на податківців, які у своєму відомому листі від 04.01.2016 року і в ЗІР (категорія 102.20.01), дали відповідь зовсім на інше питання, а саме: який строк подання декларації з податку на прибуток підприємств за ІУ квартал 2015 року – до 09 лютого 2016 року, як кажуть: «відчуйте різницю»! З цієї відповіді ніяк не слідує умовивід, що декларація з цього податку за 2015 рік подається до 29 лютого 2016 року. А навпаки, може підніматися інше питання: чому ДФСУ не дає відповіді на здавалося б просте питання, передоручаючи його тлумачення консультантам? Не хочу вдаватись при цьому у дискусію: кому це вигідно?

 

Дійсно, пункт 1 частини 10 розділу І Закону № 909 виключає абзац одинадцятий пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу, який у редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (тут і далі – Закон № 71-УІІІ), містив припис:

 

«Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.».

 

Однак, при цьому пунктом 117 розділу І Закону № 71-УІІІ пункт 22 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу був викладений у новій редакції і містить припис:

 

«22. Норма пункту 57.1 статті 57 у редакції, викладеній в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", в частині граничного терміну подання декларації з податку на прибуток підприємств застосовується, починаючи із подання декларації з цього податку за звітний рік, в якому набирає чинності редакція розділу III Кодексу, викладена в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих України щодо податкової реформи.».

 

Іншими словами, дія вказаного пункту діє у тій же редакції і на сьогоднішній день, тобто після набрання чинності, з 01.01.2016, Закону № 909!

 

Вказане дозволяє зробити висновок про наявність правової колізії стосовно дії закону у часі, зокрема, його зворотної сили при вирішенні питання про строк подання річної декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік. З одного боку, Податковий кодекс не містить більше припису про «до 1 червня», а містить загальний припис про «протягом 60 календарних днів» згідно підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, а з іншого боку, містить спеціальний припис пункту 22 підрозділу 4 розділу ХХ.

 

Визначена правова колізія розв’язується саме на користь спеціального припису пункту 22 підрозділу 4 розділу ХХ, що підтверджується рішеннями Конституційного суду України від 09.02.1999 і 05.04.2001 стосовно тлумачення статті 58 Конституції України, якою встановлено принцип, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Цей принцип треба розуміти так, що дію нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

 

Так, у першому рішенні Конституційний суд зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. У другому своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

 

Закон № 909 не містить жодної вказівки на те, що ним змінюється строк подання річної декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, чи він поширюється на правовідносини стосовно порядку і строків подання такої декларації, за наявності пункту 22 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу у редакції Закону № 71-УІІІ. 

 

З урахуванням вказаного, можна дійти висновку, що відсутні жодні юридичні підстави для висновку про строк подання річної декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік до 29 лютого 2016, що побічно підтверджується листом ДФСУ від 04.01.2016, у якому ведеться пряма мова про подання саме квартальної звітності з цього податку з відсиланням до відповідних норм Податкового кодексу і такою ж консультацією із ЗІР (категорія 102.20.01).

 

З цієї ж причини відсутні жодні підстави для «каверзної» думки про неподання річної декларації за 2015 рік у 2016 році.

 

Таким чином, відповіддю на питання: у який строк платник податку на прибуток підприємств зобов’язаний подати річну декларацію за 2015 рік (якщо він не звітувався у 2015 році квартально) за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860, буде відповідь: до 01 червня 2016 року. 

 

Звичайно, було б правильним отримати офіційну пряму відповідь на поставлене питання від ДФСУ або ж Мінфіну, щоб зняти ту напругу, яка, на сьогоднішній день існує в бухгалтерському й експертному середовищі стосовно зазначеного питання. Крім того, вказане дасть більше часу платникам цього податку краще ознайомитися і розібратися з порядком обчислення податку за новою формою декларації, так як в окремих бізнес-сферах уже виникли питання у зв’язку з цим, наслідком чому можуть бути пропозиції стосовно уточнення окремих показників форми. Усе вищезазначене направлене на покращення діалогу між бізнесом і державою й підвищення довіри до її інститутів.     

Можна по різному сприймати Закон № 909-VIII, однак, слід пам’ятати, що поспіх у прийнятті податкового законодавства не припустимий, особливо стосовно змін, наслідком яких може стати, зокрема, зворотна сила закону у часі. У випадках, коли таке відбулося, то Мінфіну/ДФСУ, як державним органам, які відповідають за формування й реалізацію податкової політики держави, слід було б займати проактивнішу роль, а не віддавати «пальму першості» у тлумаченні колізійних податкових норм експертному середовищу, вказане б дозволяло краще зрозуміти дійсну волю законодавця при затвердженні змін у податковій системі держави.

 

© Адвокат Коваль Т.Г., АО «ВАСЬКО», 15.01.2016